Q Club

Енергополітичні контексти: Експрес-аналіз поточної ситуації в Україні та навколо

В контексті подій, що відбуваються в Україні варто звернути увагу три речі:

— заяву Голови ради директорів «Газпрому» В.Зубкова про те, що після відстрочки сплати заборгованості «Нафтогазу» перед «Газпромом» постачанням газу до ЄС нічого не загрожує;

— неприбуттям української сторони на підписання угоди зі словацькою стороною щодо організації реверсних постачань газу через Словаччину;

— відкриттям представництва «Газпрому» в Брюсселі 4 грудня та проведення засідання так званого Європейського ділового конгресу (в Берліні 6 грудня).

Европейский деловой конгресс (ЕДК) является международной неправительственной некоммерческой организацией. Количество членов Конгресса равно 141. В ЕДК входят такие крупнейшие корпорации и банки, как ОАО «Газпром», Shell, ExxonMobil, Total, Wintershall, E.ON Ruhrgas, GDF SUEZ, ENI, Siemens, MAN Ferrostaal AG, Daimler, Alcatel, Deutsche Bank, Dresdner Bank, BNP Paribas, UBS, Societe Generale и др. Члены Конгресса, представляют 25 стран-членов ОБСЕ. Президентом ЕДК является Председатель Правления ОАО «Газпром» Алексей Миллер. (Газпром)

«Ми пішли назустріч, щоб вони сплатили нам за газ весною», – сказав голова ради директорів «Газпрому». Згідно його слів, Україна дала гарантії, що несанкціонованого відбору не буде.Заява В. Зубкова спрямована виключно на Брюссель і має кілька цілей.

1.Ретроспективно нагадати ЄС, що переривання постачання газу, які мали місце в минулому були (газові кризи 2006 та 2009 рр.) спричинені виключно подіями в Україні і нинішня ситуація в Україні також містить загрозу.
2.Продемонструвати Європейській Комісії «добру волю» Газпрому та Росії в цілому по вирішенню проблем, що можуть вплинути на стабільність постачання російського газу до ЄС.
3.Показати Брюсселю, що контроль «Газпрому» над «Нафтогазом» є позитивним чинником, оскільки підвищує безпеку постачань до ЄС і що транзит через Україну є частиною відповідальності «Газпрому» перед європейськими клієнтами.

«Мы сегодня ведем активный диалог с институтами Европейского союза, и открытие представительства „Газпрома“ в столице ЕС позволит сделать его болем эффективным», — зазначив на церемонії відкриття представництва Газпрому в Брюсселі перший заступник голови правління Александр Мєдвєдєв. Дане висловлювання звучить дуже багатозначно, як і функціонування ЄДК в Європі. Очевидно, що відкриття Представництва «Газпрому» має, окрім офіційно задекларованих цілей та завдань, приховану місію. Поінформовані джерела в Москві формулюють її наступним чином – «для того, щоб робити пропозиції єврочиновникам від яких не можна відмовитись» або ж «каса для виплати гонорарів окремим європейцям за їх заслуги перед Росією». (Не виключено, що у 2014 році у Брюсселі з’явиться і представництво іншого російського державного гіганта – компанії «Роснефть»).

Водночас, слід звернути увагу на те, що заява Зубкова містить відволікаючий увагу ЄС маневр. Кремль виходить з того, що для ЄС більш вагомим і пріоритетним є безпека постачань газу до ЄС, а не політичне становище в Україні. На думку Кремля, у випадку виникнення дилеми «переривання постачань газу чи проросійський режим у Києві» Брюссель волітиме зберегти перше не беручи до уваги друге. Тепловий комфорт європейців під час холодної зими є пріоритетом №1 для європейських політиків в контексті наближення виборів до Європарламенту 2014 року, і якщо Росія зможе його забезпечити через свої зусилля в Україні, то їй багато що можна буде пробачити. Така логіка кремлівських політтехнологів базується на досвіді 2008 року, коли Москва у відповідь на свої жорсткі дії проти Грузії зустріла лише вербальні реакції з Брюсселя та столиць провідних країн ЄС. Також в Москві не залишалось непоміченим і те, що Брюссель офіційно не назвав Росію винуватцем газової кризи 2009 року, а поділив відповідальність за неї на обидві сторони, причому більшою мірою поклавши провину на Київ.

Виходячи з цього, у Москві планують і моделюють варіант провокування газової кризи на випадок, якщо події у Києві підуть за сценарієм відмінним від нинішнього сценарію Кремля. За неофіційними та непублічними оцінками з російських владних кіл, поточний сценарій поки що достатньо успішно реалізується:

 — уряд у Києві повністю сприйняв та перейшов у режим зовнішнього управління з Москви (індикатори – заява М.Азарова про те, що питання введення безвізового режиму для українців ЄС має вирішувати в форматі 3-сторонніх переговорів ЄС – Україна – Росія; делегація «Укртрансгазу» не прибула для підписання угоди з Eustream щодо реверсних постачань зі Словаччини;
 — повністю відключена система національної безпеки, РНБО не функціонує в режимі захисту безпеки та зовнішніх інтересів держави, де-факто апарат РНБО включений в контур просування російських інтересів щодо України;
«окончательная, полная и безоговорочная капитуляция» В. Януковича перед В. Путіним де-факто відбулась після фіаско його китайського візиту, де-юре усе має бути закріплено протягом найближчого періоду, якщо ж ні – то додатковий ресурс часу існує до завершення Різдвяних свят, оскільки вже зараз Європа вступає в період Winter Holidays і їй буде не до України;
 — ЄС та США не вдаються до жорсткого реагування, їх реакція вписується в прогнозовану і стандартну модель поведінки – вербальне реагування без застосування економічних та політичних санкцій (ніхто навіть не заявив про можливість бойкоту Олімпіади у Сочі в контексті політики РФ щодо України, окремі думки щодо бойкоту звучать тільки в контексті гомофобського законодавства Росії);
 — ЄС завжди реагує із значним запізненням і це дає додатковий ресурс часу Росії – вона завжди на крок попереду, проблему являє позиція США, але їм не до України;
 — «стандартна реакція» європейських дипломатів та політиків достатньо успішно забезпечується «точечными инвестициями» (складніше з західними мас-медіа, де відчутних успіхів поки що немає), запит на які різко зростає в контексті переформатування Європарламенту та Єврокомісії у 2014 році.

Однак, ризик фіаско усе ж зберігається. Деякі поінформовані аналітики у Москві, вважають, що криза набуває затяжного характеру і В.Янукович, зрештою, програє, як це було і в 2004 році. Якщо така перспектива окреслиться (а це стане зрозумілим на поточному тижні), Кремль увімкне «вариант множественности кризисов», який передбачає:

 — стимуляцію дій радикалів, комуністів та агентури російських спецслужб, спрямовану на кровопролиття, що викличе дистанціювання ЄС від «кривавого Майдану» в Україні;
 — масовані кібер-атаки на державні установи України, що у ЗМІ будуть подані як акції помсти «майданерів» владі;
 — необхідність втручання Росії у справи в Україні у зв’язку з ескалацією кризи, як єдино можливому варіанту «запобігання насиллю», тим більше, в період, коли «Європа відпочиває на Різдво».

У зв’язку з цим, російські банки в Україні можуть вдатися до дій, спрямованих на подальше розхитування фінансової ситуації. Кібер-атаки на установи та компанії енергетичного сектору мають викликати, за задумом у Москві, дезорганізацію роботи Об’єднаної енергосистеми України та ГТС. Усе має привести до зриву транзитних постачань газу до ЄС. На цьому тлі у російської сторони не залишиться вибору, окрім як втрутитися у ситуацію в Україні для того щоб зберегти комфорт європейців під час свят.У ЄС за таких обставин, заперечень не виникатиме, окрім тих, що матимуть вербальний характер.

АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР «НОМОС»

Теги