Україна формулює свій позов до російського «Газпрому» для розгляду у Стокгольмському комерційному арбітражі, а також підписала меморандум про можливість реверсних постачань газу з Європи через територію Словаччини, повідомив у понеділок прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. Проте експерти висловлюють низку застережень щодо обох ініціатив уряду.
За словами прем'єра, Україна надіслала передарбітражну вимогу до «Газпрому» і очікує обговорення цієї вимоги з російською компанією «на нейтральній території, а саме — в Лондоні».
«Україна готова платити за російський газ ціну, встановлену на початку 2014 року, — 268 доларів за 1000 кубометрів. Якщо компанія „Газпром“ дасть позитивну відповідь на продовження ціни і підпише відповідну угоду, то Україна невідкладно погасить борг у розмірі 2,2 млрд дол. від попереднього уряду», — заявив Арсеній Яценюк.
Він також повідомив, що якщо упродовж 30 днів між українською та російською стороною не буде досягнуто порозуміння, це означатиме, що «з передарбітражної стадії ми переходимо у стадію судового спору з російським газовим монополістом».
Цей крок українського уряду свідчить про те, що в Києві вичерпали весь ресурс пошуку компромісів із російською стороною у питанні ціни на газ, вважає голова Київського міжнародного енергетичного клубу Q-club Олександр Тодійчук.
Він також твердить, що останнім часом у світі чули лише позицію «Газпрому» з приводу того, як Україна порушує газові контракти, укладені в січні 2009 року, проте і сама Росія їх не дуже дотримується:
«Ми чуємо, що Україна невчасно розраховується за газ і не купляє ті обсяги газу, які визначені у контракті. Проте і російська сторона припускалася невиконання цих угод. Наприклад, вони декларували, що мають прокачувати не менше 120 млрд кубометрів газу на рік, а минулого року прокачали близько 80. Угода також містить положення, які передбачають, що в разі різкої зміни ціни, сторони сядуть за стіл переговорів і вдосконалять формулу. На початку квітня ціна двічі суттєво змінилася, але Росія не вважає це достатньою причиною, аби почати переговори», — каже Олександр Тодійчук.
Експерт також вважає, що Україна має досить високі шанси виграти у Стокгольмському арбітражі, якщо у справу не втрутиться якийсь український «форс-мажор».
«Вісім європейських компаній, які зверталися за схожих обставин до суду, виграли ці позови, або ж за певний час до початку судового розгляду Росія сама йшла на поступки, розуміючи, що програє. Тому шанси України є досить високими, і аргументів досить. Але водночас ми пам'ятаємо прецеденти, коли юристи „Нафтогазу“ отримували орієнтування на те, щоб не докладати надмірних зусиль для виграшу справи», — каже Олександр Тодійчук.
Раніше шанси успішного розгляду справи були не такими високими, як зараз. Так звані «харківські» угоди заважали цьому і обтяжували контракти із «Газпромом». Зараз нічого не заважає, і позиція міжнародного арбітражу поставила би крапку у цій довгій історії”
Володимир Саприкін, експерт з питань енергетики
Незалежний експерт з енергетичних питань Володимир Саприкін також називає Стокгольмський арбітраж єдиним реальним шляхом владнати всі суперечки з «Газпромом».
Експерт звертає увагу на те, що на початку квітня шанси позитивного для України розгляду цієї справи зросли, адже Росія в односторонньому порядку розірвала «харківські» угоди, за якими Україна отримувала знижку на газ в обмін на подовження базування в Криму російського флоту.
Раніше багато оглядачів вказували, що ці угоди певним чином легалізували і підтвердили контракт 2009 року. Тепер, коли вони розірвані, Україна має більше місця для судового маневру.
«Раніше шанси успішного розгляду справи були не такими високими, як зараз. Так звані „харківські“ угоди заважали цьому і обтяжували контракти з „Газпромом“. Зараз нічого не заважає, і позиція міжнародного арбітражу поставила би крапку у цій довгій історії», — каже Володимир Саприкін.
Водночас експерт застерігає, що поки справа розглядатиметься в суді, газові борги України лише накопичуватимуться. Відтак, каже пан Саприкін, перед тим, як остаточно звертатися до суду, Києву варто було б погасити заборгованість за імпортований газ за найменшою ціною, узгодженою наприкінці минулого року на рівні 268,5 дол за тисячу кубів, і використати для цього частину коштів від міжнародних кредиторів, що мають надійти в Україну на початку травня. Після цього, за словами експерта, позиція України у міжнародному суді буде «абсолютно виграшною».
Угода зі Словаччиною: добре, але не найкраще
Другою великою «газовою» новиною, яку повідомив у понеділок Арсеній Яценюк, стало підписання меморандуму зі Словаччиною про можливість реверсного постачання газу з Європи.
За словами прем'єра, ця угода передбачає можливість постачання 8 млрд кубометрів газу на рік. Пан Яценюк назвав її «великим досягненням».
Підписання цього документу, який готувався майже два роки, щоразу відкладалося через різні причини — від технічних до ресурсних, але головною перешкодою оглядачі називали масштабні інтереси «Газпрому» у Словаччині, закріплені як договорами, так і правом власності на об'єкти енергетичної інфраструктури.
Як каже Олександр Тодійчук, те, що меморандум врешті-решт підписано, — добре. Але, додає експерт, за нинішніх умов можна було б розраховувати на більш швидкі рішення.
Це хороший, але не найкращий варіант для України, тому що цей маршрут розрахований на використання газу зі спотового ринку. А на спотовому ринку низькі ціни на газ є лише влітку, коли немає опалювального сезону, з травня по вересень. А у жовтні нам доведеться платити вищу ціну”
Олександр Тодійчук, Q-club
«На жаль, це поки не контракт, а лише меморандум, тобто декларація намірів його підписати і реалізувати. Попередньо анонсували, що перші поставки можуть розпочатися лише в жовтні», — каже експерт.
«Це хороший, але не найкращий варіант для України, бо цей маршрут розрахований на використання газу зі спотового ринку. А на спотовому ринку низькі ціни на газ є лише влітку, коли немає опалювального сезону, з травня по вересень. А в жовтні нам доведеться платити вищу ціну», — веде далі пан Тодійчук, і наводить приклад, коли під час газової війни між Україною та Росією у січні 2009 року Чехія змогла налагодити реверсні постачання газу до Словаччини за одну ніч, а Україна — усього за три дні розвернула власну систему газопроводів із Заходу, від газосховищ, на Схід, до найбільших промислових підприємств.
Володимир Саприкін також вважає, що підписання меморандуму свідчить швидше про силу Росії на енергетичному ринку Європи, а не про перемогу України в боротьбі за альтернативні шляхи отримання газу. Україні в цьому, каже експерт, не дуже допомогла навіть європейська система регулювання енергетики.
“Меморандум — це угода про наміри. Вона свідчить про те, що структурам Єврокомісії не вдалося достатньою мірою натиснути на Словаччину, і в цьому питанні вона пливе у кільватері «Газпрому», — каже пан Саприкін, і нагадує про знижки у ціні на російський газ для Словаччини, а також про плани збільшення постачань російської нафти у цю країну.
Анастасія Зануда
BBC Ukraine
