До 2020 року, світовий фотоелектричний ринок може зрости більш ніж у три рази.
За даними дослідницької компанії Bloomberg New Energy Finance, в 2012 році в сонячну енергетику було інвестовано $ 142 млрд. Ця цифра становить більше половини світових інвестицій в альтернативну енергетику.
Ринок продовжує зростати навіть незважаючи на важку економічну кризу. Сьогодні сонячні технології є третіми за величиною серед розгорнутих поновлюваних технологій, після малих ГЕС і вітру.
Аналітики лондонської дослідницької компанії GlobalData прогнозують, що сукупний світовий обсяг встановлених фотоелектричних систем зробить ривок від 97 ГВт в 2012 році до 329,8 ГВт в 2020 році. Таким чином, середньорічний темп зростання складе 16,5%.
Зростання фотоелектричної промисловості в даний час стимулюється двома основними силами.
Перша, на макрорівні, полягає в глобальних цілях енергетичної безпеки, стабільності та незалежності як розвинених, так і країн, що розвиваються урядів. Ці цілі проявляються у державній політиці заохочення і розвитку поновлюваних джерел енергії.
Другу силу, на мікрорівні, представляють фінансування та стимули, пропоновані сонячної промисловості національними і регіональними урядами. У цю ж групу стимулів слід віднести схеми фінансування для споживачів, а також скорочення витрат за рахунок технічного прогресу.
На Німеччину, за існуючими оцінками, припадає близько 32% глобальної встановленої фотоелектричної потужності в 2012 році. Країна довела свою прихильність сонячної енергії і зберегла свої передові позиції в розвитку ринку і технологічного прогресу. В результаті цього, всього лише за 6 років встановлена фотоелектрична потужність Німеччині виросла з відносно мізерних 2,7 ГВт (у 2006 році) до 30,1 ГВт (у 2012). І планово повинна досягти 48 ГВт до 2020 року.
У Північній Америці, Сполучених Штатах і Канаді ввели різні політичні заходи підтримки, такі як інвестиційні податкові кредити, виробничі податкові пільги та систему «зеленого» тарифу Онтаріо для підтримки розвитку сонячної промисловості.
Однак домінують на світовому фотоелектричному ринку азіатські компанії. П'ять китайських фірм входять в десятку найбільших світових виробників фотоелектричних модулів. Уряди країн регіону, в тому числі Японії, Індії та Тайваню, просувають сонячну промисловість на основі довгострокових стратегій і фінансового стимулювання.
Сьогодні Китай експортує понад 90% вироблених сонячних батарей. Тим не менш, азіатський лідер, як очікується, значно збільшить обсяг ринку сонячної енергетики — з 7,6 ГВт в 2012 році до 70 ГВт в 2020 році.
Українські результати теж не дуже тішать супротивників «зелених» технологій.
За даними Госенергоеффектівності України, за останні два роки в сферу енергоефективності та відновлюваної енергетики притягнуто 21 млрд грн інвестиційних коштів. Основна увага інвесторів направлена знову-таки на сферу сонячної енергетики — головним чином завдяки «зеленим тарифом», який за 2012 отримало 14 сонячних електростанцій.
Загальна кількість сонячних електростанцій, що продають електроенергію за «зеленим тарифом», збільшилося до 41 (37 наземних і 4 дахові), що, безсумнівно, свідчить про підвищення рівня прозорості ринку.
У 2012 році, за даними НЕК «Укренерго», в Україні введено в експлуатацію сонячні електростанції сумарною потужністю 130,3 МВт, що збільшило загальну потужність сонячних електростанцій України до 317,8 МВт.
У найближчі кілька років в Україні планується введення в експлуатацію, крім нині діючих, ще 300 МВт нових потужностей у сонячній енергетиці. Зокрема, майбутні електростанції будуються в Новій Каховці, в Одеській області, Херсонській, Миколаївській, Вінницькій і Кіровоградській областях.
Тобто, ми спостерігаємо не тільки нарощування обсягів генерації енергії, а й розширення географії сонячних станцій.
Сприяє розвитку галузі здешевлення сонячних модулів (щорічно на 10-15%) за рахунок технологічний і наукових розробок. Так, ККД батарей зріс з 6% в перших зразках до 30-35% в сучасних.
Саме 2012 рік зафіксував у кількох країнах абсолютна вирівнювання ціни на традиційну енергію і енергію, вироблювану за рахунок відновлюваних джерел енергії.
GlobalData також прогнозує, що країни, що розвиваються Європи, Південної та Центральної Америки, Близького Сходу і в Африки будуть ключовими ринками в майбутньому. Підтверджують цей факт і українські експерти.
Поряд з процесами структурування вже розвинених ринків відновлюваної енергетики, головним чином, країн Єврозони, відбувається і перерозподіл інвестицій на нові ринки. Таким чином, у нашої країни є шанс зайняти ту нішу, що звільнилася у зв'язку з уповільненням розвитку галузі в Єврозоні і США.
Вступивши в Європейське енергетичне співтовариство, Україна зробила свій політичний вибір на користь поновлюваних джерел електроенергії. Великі промислові електростанції були першими, які не тільки підтвердили, що це можливо, але і продемонстрували успішний досвід (правда, у величезній мірі завдяки проектам братів Клюєвих і Ріната Ахметова — ЕП).
У найближчі роки Україну може очікувати сплеск проектів будівництва саме малих дахових сонячних установок. Тепер на шляху досягнення амбітних цілей дуже важливо створити чіткі правила гри на ринку, налагодити механізми роботи і взаємодії в рамках законодавчих норм у реальних проектах, і заручитися підтримкою населення. Саме таким чином рухається вперед Європа, перевершуючи поставлені цілі, і ламаючи міфи і стереотипи.
За матеріалами: «Економічна правда»
