Реалізація напрямів політики підвищення рівня енергетичної безпеки, надійності та ефективності енергопостачання, сталого розвитку галузей ПЕК має забезпечуватися шляхом:
- здійснення структурних змін у виробництві та споживанні енергоресурсів з покращенням структури виробництва та зменшенням частки енергоємних виробництв;
- оптимізації паливно-енергетичного балансу країни та контролю динаміки внутрішніх енергетичних ринків з дотриманням принципу диверсифікації внутрішнього енергоспоживання;
- розроблення і впровадження високоефективних технологій та устаткування для виробництва, транспортування, розподілу і споживання енергоресурсів;
- стимулювання енергозбереження та впровадження економічних санкцій щодо неефективного споживання паливно-енергетичних ресурсів;
- широке застосування систем обліку та засобів регулювання споживання енергетичних ресурсів в усіх галузях економіки та в комунально-побутовій сфері;
- формування енергозберігаючого світогляду у суспільстві;
- забезпечення необхідного рівня державних стратегічних запасів ПЕР і затвердження порядку їх розподілу у випадку серйозних порушень в інфраструктурі забезпечення споживачів;
- послідовне скорочення рівня витрат енергетичних ресурсів на базі використання високих технологій;
- розвиток вітчизняного машинобудування та приладобудування, проектних і будівельно-монтажних комплексів ПЕК;
- створення системи гарантій раціонального використання природних ресурсів на засадах дотримання національних інтересів країни та збереження ресурсів для майбутніх поколінь.
Головними заходами щодо зниження рівня енергетичної залежності країни є:
- підвищення рівня власного виробництва ПЕР (за рахунок зростання обсягів їх видобутку, зменшення абсолютного рівня імпорту, ефективного та оптимального енергоспоживання);
- диверсифікація джерел зовнішнього постачання ПЕР (природний газ, нафта, ядерне паливо), забезпечивши не менш 3 джерел постачання по кожному виду енергоресурсів
- з 25 — 30% забезпеченням від загального обсягу;
- закріплення стратегічного положення України в міжнародній системі транспортування енергоносіїв та забезпечення гідної участі України в світових енергетичних ринках та в реалізації міжнародних енергетичних проектів;
- забезпечення внутрішньої енергетичної незалежності (запобігання монопольному становищу на внутрішніх ринках ПЕР, формування рівних конкурентних умов діяльності, створення державних стратегічних запасів ПЕР, вдосконалення нормативно-законодавчої бази, здійснення державного контролю).
Заходи з підвищення рівня фізичної безпеки, стійкості і живучості енергетичних об’єктів та забезпечення екологічної прийнятності енергетики:
- підвищення якості палива та зменшення шкідливих викидів ТЕС;
- вирішення проблем поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами АЕС;
- дотримання діючих нормативів та правил у процесі проектування, будівництва і експлуатації об'єктів ПЕК, проведення моніторингу безпеки об'єктів;
- залучення України до розроблення та впровадження ядерних реакторів нового покоління з необхідним рівнем внутрішньої безпеки;
- збільшення обсягів виробництва електроенергії за рахунок відновлюваних джерел енергії, в енерговиробництві з новітними технологіями та обладнанням;
- поступове введення еколого-економічних механізмів компенсації екологічного збитку, заподіяного об'єктами енергетики навколишньому середовищу;
- запобігання можливим екологічним катастрофам в ядерній енергетиці та підвищення рівня ядерної безпеки (комплекс заходів);
- створення умов і ресурсів для локалізації та ліквідації аварій або надзвичайних ситуацій;
- максимальне використання вітчизняного науково-технічного потенціалу в галузях ПЕК.
Забезпечення соціальної стабільності у сфері енергетики:
- поліпшення надійності і якості енергопостачання населення; підвищення реальної платоспроможності домашніх господарств та оптимізація і стабілізація тарифів на енергоресурси для населення;
- законодавче і нормативне забезпечення захисту прав та інтересів споживачів ПЕР, їхньої взаємної відповідальності з постачальниками енергії;
- утворення і збереження робочих місць у галузях ПЕК шляхом реформування системи зайнятості;
- впровадження механізмів стимулювання безпечних умов праці на виробництві та підвищення відповідальності керівників об'єднань і підприємств за охорону праці.
