Аналіз впливу сценаріїв та варіантів енергетичного балансу на різні складові енергетичної безпеки дозволяє виділити такі пріоритети розвитку ПЕК на найближчий та перспективний періоди часу. Розвиток економіки має забезпечити необхідні кошти для відповідного розвитку енергетики і гарантування енергетичної безпеки. Пріоритетне спрямування коштів на підвищення енергоефективності дозволить знизити потреби в енергоресурсах (а звідси – частку імпорту в енергоспоживанні) і рівень забруднення навколишнього середовища. У паливному балансі пріоритет слід надати вугіллю, але при цьому необхідно вирішити соціальні та екологічні проблеми галузі. Разом з тим, потрібно збільшувати видобуток нафти та газу разом з диверсифікацією їх імпорту. В балансі електроенергії такої залежності не буде, якщо буде забезпечена прогнозована частка її виробництва на ТЕС та АЕС з подальшим нарощенням обсягів виробництва енергії з відновлювальних і нетрадиційних джерел. При цьому необхідно впроваджувати екологічно чисті технології спалювання вугілля, підвищувати безпеку АЕС та збільшувати участь України у проектах диверсифікації виробництва та постачання ядерного палива.
Для успішного входження України на європейські та світові енергетичні ринки необхідно забезпечити співставність рівнів внутрішніх та європейських (світових) цін на ПЕР, підвищити рівень ефективності ПЕК, зміцнити діючий оптовий ринок електричної енергії, створити дієві енергетичні ринки палива на принципах їх поетапної лібералізації та дерегуляції, забезпечити екологічну прийнятність енерговиробництва. Необхідними діями в цьому напрямі є також забезпечення відповідності енергетичної політики країни принципам Європейської Енергетичної Хартії та гармонізація нормативно-законодавчої бази, використання існуючих і пошук нових можливостей кооперації на взаємовигідних засадах з постачальниками та споживачами ПЕР, формування ситуацій системної взаємозалежності між ними та Україною.
Зовнішньополітична та зовнішньоекономічна діяльність державних органів в енергетичній сфері потребує визначення пріоритетів міжнародного співробітництва, посилення присутності України та підвищення її ролі у міжнародному розподілі праці на підґрунті реалізації наявного потенціалу економіки держави, започаткування створення та реалізації високотехнологічних розробок, спрямованих на забезпечення енергетичного суверенітету не тільки в нашій країні, але й в інших країнах з енергозалежною економікою.
Провідним напрямом таких змін державної зовнішньої політики в енергетичній сфері має стати послідовний перехід до розроблення та реалізації конкретних проектів економічної спрямованості в рамках участі України в роботі міжнародних організацій, опрацювання на таких засадах дієвих механізмів поглиблення процесів європейської та євроатлантичної інтеграції.
Першочерговими заходами з підвищення рівня енергетичної безпеки країни мають стати:
- розроблення комплексу заходів щодо введення в дію та реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року;
- розроблення стратегічних положень щодо реформування економіки та соціальної сфери країни з урахуванням цін на паливно-енергетичні ресурси, що відповідають європейським і світовим рівням;
- розроблення перспективних паливно-енергетичних балансів країни із суттєвим зменшенням у них часток природного газу, нафти та нафтопродуктів;
- укладання стратегічних договорів щодо імпорту природного газу та нафти;
- проведення ремонтів та реконструкції об'єктів енергетики з метою забезпечення необхідного рівня їх фізичної безпеки і мінімізації небезпек техногенного характеру для населення і довкілля;
- продовження робіт щодо забезпечення інтеграції Об'єднаної енергетичної системи України до європейських енергосистем;
- розроблення та реалізація нової редакції програми енергозбереження України;
- розроблення програми скорочення обсягів споживання природного газу в економіці та соціальній сфері України;
- розроблення та реалізація комплексу заходів з диверсифікації джерел імпорту природного газу, нафти та ядерного палива в Україну;
- розроблення та реалізація Програми створення стратегічного запасу нафти і нафтопродуктів;
- розроблення програм і заходів за напрямками розвитку галузей ПЕК;
- розроблення короткострокового до 2010 року комплексу заходів для реалізації визначених стратегією цілей енергетичної безпеки України.
Реалізація зазначених заходів з модернізації і розвитку національної енергетики має сприяти, покращенню показників енергетичної ефективності як основи підвищення рівня енергетичної незалежності. Згідно з даними про обсяги виробництва ВВП та споживання первинних ПЕР енергоємність валового внутрішнього продукту зменшуються (у цінах 2005 р.) з 0,48 кг у.п./грн. у 2005 році до 0,24 кг у.п./грн. у 2030 році, або вдвічі. Якщо наразі українська економіка за показниками ефективності використання енергоресурсів поступається розвинутим країнам у 2,5-3 рази, то за рахунок впровадження передбачених Енергетичною стратегією заходів на кінець прогнозованого періоду відставання не перевищуватиме 25-30%. Така ефективність використання енергоресурсів забезпечить конкурентоспроможність української продукції на внутрішньому та світових ринках.
У зв’язку з необхідністю впровадження в Україні внутрішніх цін на енергоресурси, що відповідають їх світовим рівням, прогнозуються радикальні зміни в структурі та обсягах споживання первинних ПЕР. Очікуються значні скорочення обсягів споживання природного газу, стабілізація обсягів використання нафтопродуктів за одночасного значного зростання обсягів споживання вугілля та ядерного палива. За результатами дії цінових факторів споживання природного газу в економіці та соціальній сфері України скоротиться до обсягів, які переважно можуть бути забезпечені за рахунок внутрішніх джерел (власний видобуток газу, метан вугільних родовищ, газ промислових процесів і ін.). За останніми даними з урахуванням видобутку газу українськими компаніями за межами України частка газу в структурі споживання первинних ПЕР зменшується від 41% у 2005 р. до 20% у 2030 р. зі значним зменшенням його імпорту для власних потреб. При цьому, частка імпортованих ПЕР у структурі первинних енергоресурсів, що споживаються в Україні, зменшується від 54,5% у нинішньому стані до 11,7% на кінець зазначеного періоду, що дозволить забезпечити енергетичну безпеку країни.
