Ведучи стабільну, прозору та пробізнесову політику уряд Малайзії перетворив країну на гігантський нафтогазовий хаб, що змусило світові компанії переглянути Азію як регіон для потужного маневрування.
Сінгапур, став найдорожчим містом світу, Джакарта все ще у постійних дорожніх заторах, А Куала Лумпур швидко перетворюється в бізнесову столицю швидкозростаючої Південно-Східної Азії.
Південно-Східний ринок є надзвичайно важливим для нафтових та газових компаній завдяки розташуванню у центрі Азійсько-Тихоокеанського регіону; існують твердження, що в період з 2015 по 2020 він становитиме 70% світового попиту на нафту.
Регіон також буде розвиватися завдяки офшорному та оншорному газовим ринкам, адже є високий регіональний попит та високі ціни на газ у Японії та Південній Кореї, що вочевидь призведе до збільшення шельфових бурінь до 2020 року на 29%.
Крім того наступного року очікується збільшення бурінь на шельфі: Таїланд планує пробурити 360 свердловин, Китай та Індія по 200. До 2020 року загальна кількість свердловин становитиме 1600, що на 30% більше у порівнянні з 2014 роком.
Багато інжинірингових компаній, нафтових сервісних та консалтингових компаній поспішають перебратися до Куала Лумпур через те, що весь спектр можливостей перетворив його на основний надійний хаб Азійсько-Тихоокеанського регіону.
Malaysia Petroleum Resource Corporation (MPRC) також сприяє цьому зростанню шляхом надання рекомендацій відповідним регулятивним органам щодо податків та пільг у галузі. Разом з 4,446 міжнародними та національними компаніями, включно з PETRONAS (Petroliam Nasional Berhad), які вкладають 20% до ВВП Малайзії, потенціал є надзвичайно великим.
Earth Stream пророкує Малайзії у 2015 році позицію найгарячішого ринку праці в нафтогазовій галузі, що зробить її Азійським Хьюстоном з колосальними можливостями для іноземців та місцевих.
By Kevin Gibson of Earthstream
OilPrice.com
