29 березня 2012 р. Київський міжнародний енергетичний клуб «Q-club» провів відкрите засідання на тему: «Атомна енергетика: перспективи й виклики в світлі трагічних уроків Фукусіми, Чорнобиля» у співпраці з представництвом Фонду імені Гайнріха Бьолля в Києві. У заході взяли участь провідні експерти енергетичного сектору, науковці, представники органів влади та міжнародних організацій, іноземних представництв та дипломатичних служб, компанії учасники енергетичних проектів.
Під час дискусії експерти обговорили шляхи подальшого розвитку галузі як в Україні, так і світі. Серед розглянутих питань — уроки та наслідки трагедій на АЕС в Чорнобилі і Фукусімі, місце атомної енергетики в оновленій енергетичній стратегії України до 2030 року, продовження строку експлуатації існуючих реакторів в Україні, виробництво власного палива для атомних енергоблоків, альтернативи, що уможливлять відмову від енергії атома, тощо.
Відкриваючи дискусію президент Київського міжнародного енергетичного клубу «Q-club» Олександр Тодійчук наголосив, що питання атомної енергетики є наступним по важливості після штучно розкрученого питання газу.
В свою чергу, Голова Правління «Японської Інвестиційної Ради» Рене Канаяма повідомив, що після трагедії на Фукусімі Японія зупинила роботу всіх атомних реакторів, таким чином частка атомної енергії в балансі виробництва електроенергії впала з 30% до 0. Наслідком стало підвищення споживання скрапленого газу на 21% та нафтопродуктів на 10%. Створення нових потужностей із забезпечення скрапленим газом, видобуток газогідратів, розвиток геотермальної енергетики, збільшення використання та імпорту вугілля, були названі серед стратегічних напрямків розвитку енергетики Японії на найближчі 20 років. Незважаючи на зупинку власних АЕС, країна продовжує працювати над розвитком технологій, — підкреслив Голова Правління «Японської Інвестиційної Ради». Так, Японія долучається до атомних проектів Індонезії, В’єтнаму та інших країн, а над побудовою і створенням нових реакторів працюють такі компанії, як Toshiba, Mitsubishi Heavy Industries і Hitachi, відзначив пан Канаяма.
Директор ДП «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» Григорій Громов висловив думку, що ставлення до розвитку атомної енергетики після трагедії на Фукусімі майже не змінилось, – «Ті країни які прагнули розвивати дану галузі й надалі це робитимуть, а ті що планували відмовитись – просто пришвидшили цей процес». Пан Громов заявив, що Державний комітет ядерного регулювання та його підрозділи провели і проводять всі відповідні дії, щодо безпеки об’єктів атомної генерації. Розробляються та вдосконалюються програми з підвищення безпеки і проводяться відповідні стрес-тести, які є когерентними до випробувань в інших країнах.
«За небезпекою атомна енергетика стоїть на 11-13 місці, а згідно зі статистичними даними внесок людського фактора в ризик аварії становить від 50% до 70%.», – зазначив член-кореспондент Національної академії наук України Георгій Лисиченко.
Звертаючись до теми оновленої енергетичної стратегії України до 2030 року, представник асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна навела цифри оприлюднені напередодні Мінпаливенерго. Для атомної енергетики в проекті вказаного документу уряд запропонував цифру у 47% від загального виробництва електроенергії, повідомила експерт.
Представник Національного екологічного центру України Дмитро Хмара запропонував учасникам звернути серйозну увагу на відновлювальні джерела енергії як реальну альтернативу енергії атома. Зокрема, пан Хмара навів розрахунки, що підтверджують економічну обґрунтованість такої пропозиції. Експерт відмітив значний потенціал, а саме, біомаси та біоенергетики, як ресурсу, що в перспективі є дешевшим за атомну енергію.
Разом з тим, тема перспективності біоенергетики була розвинена Георгієм Гелетухою, який відзначив вражаючий потенціал даної галузі в Україні і привів як приклад Німеччину в якій наразі вже працює близько 8 000 біогазових установок з сумарною встановленою потужністю майже 3 МВт.
Підсумовуючи результати дискусії, Кирило Савін, керівник Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Києві зауважив, що були почуті слушні думки вчених, екологів, представників атомної галузі, експертів. Проте, задля правильного вибору, в майбутньому нам потрібні серйозні дискусії стосовно даної тематики, — підкреслив Кирило Савін.
